Work Text:
Приховувати свої стосунки від інших почало здаватися справжнім прокляттям, особливо тоді, коли тяжіння одна до одної здавалось найсильнішою силою у цілому світі, а кімната досі була сповнена людьми, які ще не готові до нового потрясіння у вигляді Мішель Вілер, що цілує свою дівчину за кожної нагоди, як вона звикла це робити, коли вони наодинці. Та сьогодні, сидячи в будинку Баєрсів, у невеличкій компанії людей із вечірки, щось змусило дівчину бути сміливішою, тому Віллоу майже увесь вечір відчувала, як Мішель погладжувала її коліно, іноді зупиняючись, аби ледь торкаючись навести пальцями кругові рухи та примружившись кинути на неї погляд, після якого легенько лягала на плече і тихо шепотіла: «Крихітко, я так сильно хотіла б чути зараз лише твій голос», і отримувала за це різке відштовхування, котре читалось як: «Ти справжня божевільна!». Та насправді цьому бажанню судилося здійснитися.
Лукас із Макс не могли довго затримуватись, обіцявши Еріці вечір кіно, а запізнитися означало б отримати годинну лекцію про те, які вони безвідповідальні і наскільки простіше навчити дитину пунктуальності, аніж цих двох. Тож вони пішли, потягнувши за собою Джейн із Дастіном. Здається, будинок Баєрсів щойно, нарешті, повністю стих, залишаючи цю тишу лише для Мішель та Віллоу.
Дівчата віднесли весь посуд на кухню і тому, нарешті, можуть передихнути після прибирання, впавши на ліжко і дивлячись на наліпки зірочок, що світяться у темряві та висять там із десятиріччя Віллоу.
– Знаєш, думаю, ти могла б залишитись сьогодні, – Баєрс говорила це і трохи змінила позу. Тепер вона опирається на одну руку, дивлячись прямо в очі, в яких відображаються зірочки зі стелі, і продовжує, – мама казала, що залишиться у Гопера, тому хіба ти можеш покинути мене отак на самоті сьогодні?
– Залишусь, лише за умови, якщо ти відповіси за те, як відштовхнула мене сьогодні. Думаю, що пробачила б тебе за один поцілунок, – вона ледь розтягує губи у своїй перевернутій усмішці та чекає, знаючи, що її дівчина ніколи не була сильним воїном, у той момент, як на кону був поцілунок із нею. Віллоу навіть не намагалась відвести свого погляду від губ, що вже були готові горіти та все більше наповнюватись кольором, відтінку якого б позаздрили виробники косметики. Тому без жодних зволікань вона наблизилась до них, починаючи виборювати пробачення з безглуздої образи, якій зовсім скоро буде вдячною.
Поцілунок переривається лише на якихось пару секунд, аби вони могли опинитися сидячи навпроти і маючи тепер трохи більше доступу одне до одного, якого так сильно потребували руки обох. Та цього все одно замало. Віллоу сідає на коліна Мішель і одразу відновлює попередній темп, тепер зариваючись в темні кучері дівчини, яка, здається, щойно прочитала думки першої, в яких її вже почали благати про холодні руки на талії, до якої вони і так завжди тягнулися, ніби їх манило магнітом. Тому благання в голові Баєрс зараз перетворились на вдячність, бо жадоба до рук Мішель на собі завжди була шаленою. Повільні поцілунки почали пришвидшуватись, все більше відриваючи від реальності та змушуючи Віллоу дихати трохи важче. Свідком цього дихання було лише приглушене світло настільної лампи, яке лише підкреслювало риси обличчя обох дівчат, додаючи їм ще якоїсь особливої краси.
Ці моменти – пастка, в яку обидві потрапляють абсолютно добровільно. І якби вони могли обирати, то залишились би в ній якнайдовше, не втрачаючи й секунди, щоб насолодитися зайвий раз одним тільки виглядом одна одної.
Приблизно в той момент, коли кожен міліметр талії було досліджено, волосся стало скуйовджене, а губи злегка вже почали німіти, верхній одяг, який обмежувався лише футболками, став справжнім непотребом. Тож тепер Мішель робить перерву від пухких губ Віллоу і рухається легкими цілунками до шиї, яку вже обпікає лише один її подих. Вілер проводить язиком по шкірі, наче вампірка, що зараз безжалісно вчепиться гострими зубами, бажаючи крові, та натомість вона робить так ще декілька разів і дочекавшись тремтіння, надто самовдоволено усміхається від такої вже знайомої реакції та залишає цілунок за вухом. Цей момент знову ж таки змінює все в їхній позі. Тепер Віллоу лежить на спині, спостерігаючи за тим, як Мішель надвисає над нею, рукою опираючись об ліжко. Дівчина затримує погляд, трохи милуючись картиною, яку бачить перед собою – волоссям, що розкидане по всій подушці, таким коханим природним рум’янцем, який від створеної паузи ще більше насичується кольором, що Мішель важко встояти перед тим, аби не прокоментувати його, тільки пізніше, бо зараз її погляд все-ж спускається нижче, де вже напівоголене тіло лише чекає на подальші дії. Та спершу воно має витримати німе захоплення Мішель, яка в вигинах навпроти себе бачить суцільну досконалість, до якої страшно торкатися, аби часом не пошкодити її. Та все-ж це не вперше і вільна рука вже тягнеться, аби торкнутися до грудей, повільно обводячи та трохи стискаючи соски, що одразу зморщуються від холоду пальців Вілер, яка зараз ніби чекає сигналу і отримує його, коли Віллоу торкається її обличчя і легко киває головою.
Тепер Мішель спускається, починаючи повільно цілувати груди. Дійшовши до сосків, вона підтримує попередній темп й облизує то один, то інший, обережно покусуючи, наперед знаючи, яку реакцію варто очікувати і вона отримує її, чуючи стогін, який справді може конкурувати з першими нотами улюблених пісень, які свідчать про початок справжньої слухової насолоди далі.
Віллоу прикрила рот, аби не здаватися надто гучною, поки язик Мішель вже ковзає по низу живота, змушуючи кохану трохи втягнути його від приємного тягучого відчуття. Руки Вілер вже давно хаотично блукають тілом своєї дівчини, відчуваючи його жар. Вони легко торкаються талії, відтягують резинку шортів, які вже давно слід зняти разом із білизною, та стискають стегна, потім погладжуючи їхню внутрішню частину, на якій з хвилину на хвилину вона залишатиме цілунки. Мішель вивчила тіло Віллоу так ідеально, що могла б зараз скласти похвилинний ідеальний план своїх дій. Та вона обирає не думати про час, бо зараз, будучи між ніг Баєрс, дівчина б могла провести вічність, насолоджуючись нею.
– Ти з біса солодка, кицю, – каже це і помічає як Віллоу вже тягне до неї руку, аби та міцно схопила її у відповідь, поки Мішель переходила від повільних рухів зі сторони в сторону, що розтягують насолоду, вимальовуючи язиком щось схоже на перевернуту вісімку, до більш інтенсивних кругових рухів, які на цьому контрасті здаються такими необхідними.
мПісля цього Мішель повністю зосереджується на стимуляції клітора, відчуваючи як Віллоу лише сильніше стискає її руку, що додає їй впевненості в своїх рухах. Усі дії досі супроводжуються пришвидшеним диханням Баєрс, яка готова розкаятись у всіх розпусних гріхах, та лише після того, коли перестане благати Мішель не зупинятися, повністю розчиняючись в бажанні відчувати її якомога довше. Та все-ж тіло в ту мить було не підвладне їй і спина почала підло вигинатися від задоволення, а після дівчина відчула максимальне напруження досягаючи оргазму. Мішель ще раз повільно проводить язиком знизу вверх відчуваючи легку пульсацію, яка насправді розтеклась всім тілом і не встигає вона лягти поруч, як Віллоу уже легко похитуючись, нависає над нею, та Мішель тягне дівчину на себе, обіймаючи, аби та сама різко не звалилась на неї всією вагою.
– Повільніше, геройко, передихни спершу трохи, я не втечу нікуди. Може принесу тобі води?
Віллоу не заперечує, та їй вистачає трьох хвилин без своєї коханої, аби заснути міцним сном і засопіти, викликавши ту саму милу усмішку в Мішель, коли дівчина повернулась до кімнати зі склянкою лимонаду. Вона накриває Віллоу ковдрою і вмощується поруч, так само солодко засинаючи, навіть не підозрюючи, що вже зранку тривожно будитиме її зі словами: «Боже, негайно одягайся, ми усе проспали, і твоя мама повернеться за 10 хвилин. Чекай-но, здається, замок прокрутився і в мене три секунди, аби повторити долю Ненс…»